Що можна побачити на виробі
- пробірне клеймо — знак державного пробірного контролю з цифрою проби (585, 750, 925 тощо). Форма знака й додаткові позначки залежать від країни та періоду;
- іменник — знак виробника, зареєстрований у пробірній службі: шифр підприємства та, як правило, рік виготовлення. Дає змогу встановити, хто саме зробив виріб;
- додаткові позначки — маса вставки, артикул, знак металу вставки; на імпорті часто зустрічаються знаки міжнародних конвенцій і каратне маркування (14K, 18K).
На каблучці — на внутрішній стороні шинки, на ланцюжку й браслеті — на замку або на спеціальній пластині поруч, на сергах — на застібці, на підвісці — на вушку. Клеймо дрібне: без лупи 10× його часто просто не видно.
Механічне й лазерне клеймування
Ударне клеймо трохи деформує метал і з роками може затиратися. Лазерне клеймо не деформує виріб і читається чіткіше, але й зношується від полірування. Затерте клеймо — не ознака підробки: на старих виробах це звична річ.
Якщо клейма немає
Це не обов'язково означає підробку. Клейма може не бути на старому або кустарному виробі, на ввезеному з країни з іншими правилами, іноді на тонкій деталі просто немає місця для відтиску. Але без клейма й документів покупець не має підтвердження проби. Встановити вміст металу тоді можна лише перевіркою:
- пробірний реактив — швидко, але лише поверхня виробу;
- рентген-флуоресцентний аналізатор — точний неруйнівний аналіз складу сплаву, його роблять у ломбардах і пробірних лабораторіях;
- аналіз із відбором проби або афінаж — найточніше, але з пошкодженням виробу.
Схожі терміни: Проба золота та інших дорогоцінних металів, Таблиця відповідності метричних і каратних проб, Лігатура, яке золото краще купувати.
Про бирку, яка йде разом із клеймованим виробом, — що має бути на бирці ювелірного виробу.