Лабрадорит: що це за камінь, звідки райдужний відблиск і як його доглядати

Визначення ювелірних термінів і запитання щодо них. Якщо ви не знаєте, що означає будь-який термін з ювелірної справи — запитайте тут.
Аватар користувача
Admin
Администратор
Повідомлень: 1163
З нами з: 25 квітня 2009, 11:28
Дякував (ла): 244 рази
Подякували: 132 рази

Лабрадорит: що це за камінь, звідки райдужний відблиск і як його доглядати

Повідомлення Admin »

Лабрадорит — польовий шпат групи плагіоклазу, тобто мінерал, у складі якого є і кальцій, і натрій. Сам по собі він зазвичай сірий або чорний, а під світлом спалахує синім чи зеленим. Цей відблиск називають лабрадоресценцією, і це одна з визначальних ознак лабрадориту. Твердість 6–6,5 за Моосом, густина 2,68–2,72 г/см³. Мінералоги кажуть «лабрадор», а «лабрадоритом» називають гірську породу з нього. Проте в ювелірній торгівлі камінь зазвичай звуть лабрадоритом. Назва — від острова Пола в Лабрадорі, Канада.

Звідки береться відблиск
Коли мінерал охолоджується, всередині нього утворюються тонкі шари двох польових шпатів різного складу. Світло відбивається від цих шарів та інтерферує. Колір залежить від товщини шарів: тонші дають синій, товстіші — червоний, а між ними трапляється весь спектр. Крім синього й зеленого, буває жовтий і помаранчевий відблиск. А власний колір каменю залежить від кількості включень оксидів заліза.

Як дивитися лабрадорит перед покупкою
  • Повертайте камінь під світлом. На плоскій поверхні відблиск видно лише під певними кутами, тож сірий на перший погляд камінь може раптом «спалахнути». Через це одне фото мало що каже. Купуєте онлайн — попросіть у продавця відео, де камінь повертають.
  • На опуклій поверхні відблиск помітний у ширшому діапазоні кутів. Тому лабрадорит часто ріжуть кабошонами чи «галькою», а поверхню кладуть майже паралельно шарам.
  • Вирішіть, яка це буде прикраса. Сильний удар може розколоти камінь, тож у каблучці він ризикує більше, ніж у кулоні чи сережках.
Звідки найкращий камінь і що означають назви
Найкращий лабрадорит з відблиском добувають у Канаді, Фінляндії й на Мадагаскарі.
  • Спектроліт — рідкісний і високо цінований лабрадорит з Фінляндії. Тіло в нього майже чорне, а відблиск найяскравіший і найбагатший на кольори. Цю назву іноді помилково дають мадагаскарському каменю, тож спитайте продавця, звідки камінь. Якщо не з Фінляндії, то це не спектроліт, хоч би як він грав.
  • «Райдужний місячний камінь» — прозорий лабрадорит. Попри назву, місячним каменем його не вважають. Шукаєте саме місячний камінь — уточніть у продавця, що це не «райдужний».
  • Орегонський сонячний камінь здебільшого теж лабрадорит.
Схожу гру кольору має опал, але природа в нього інша.

Лабрадорит з України
Є лабрадорит і в Україні: його добувають у Коростенському плутоні на Волині й Житомирщині та використовують як облицювальний камінь. У торгівлі український лабрадорит знають під назвою «Volga Blue».

Червоний андезин і дифузія міді
З 2006 року продавали червоний андезин, нібито з Тибету чи Китаю. Довкола нього довго сперечалися. Зрештою експерти схилилися до думки, що це міг бути блідий андезин з Монголії, забарвлений дифузією міді. Так само червоним можна зробити й безбарвний лабрадорит. На око цього не видно — це визначає лише лабораторія. Тому перед покупкою червоного каменю попросіть висновок лабораторії.

Догляд
Окремих порад для лабрадориту GIA не дає, тож орієнтуйтеся на поради для польових шпатів — місячного й сонячного каменю.
  • Ударів камінь боїться через спайність польових шпатів у двох напрямках і погану в'язкість. Детальніше — твердість каменів.
  • Мийте лише теплою водою з милом. Без ультразвуку й пари. Детальніше — чищення прикрас.
  • Бережіть камінь від нагріву й різких перепадів температури.
  • Польові шпати швидко руйнує соляна кислота, тож уникайте засобів із хлором і відбілювачем. Світла камінь не боїться.
На форумі: тема «Коллекционерам и любителям экзотики: Андезины-Лабрадориты».

Схожі терміни: опал, онікс, рідкісні камені, твердість каменів, від чого залежить ціна каменя.
  • Схожі теми
    Відповіді
    Перегляди
    Останнє повідомлення