Хризоліт і перидот — одне й те саме?
Так, це дві назви одного каменю. «Хризоліт» походить від грецьких слів chrysos — «золото» і lithos — «камінь». «Перидот» — імовірно, від арабського «фарида», «коштовний камінь».
Але колись хризолітом називали й інші зелені та жовтувато-зелені камені: хризоберил, топаз, циркон, турмалін, демантоїд. Тож якщо вам пропонують «хризоліт», спитайте продавця, який мінерал він має на увазі. Про плутанину назв — тема самоцвіти та їхні численні назви.
Звідки береться
Перидот утворюється глибоко у верхній мантії Землі й трапляється в лаві. Зрідка його знаходять у метеоритах-палласитах. А ще перидот знайшли в пилу комети, який зонд Stardust доставив на Землю у 2005 році.
Давні єгиптяни добували камінь на острові Забаргад у Червоному морі й називали його «каменем сонця». У Середньовіччі перидот часто плутали зі смарагдом. Камені близько 200 кт на раці Трьох Царів у Кельнському соборі довго вважали смарагдами. Насправді це перидоти.
Кольори і цінність
- Колір — найцінніший чисто зелений, без жовтого чи коричневого відтінку. Такий трапляється рідко. Чим насиченіший колір, тим дорожчий камінь, а коричнюватий відтінок ціну знижує. Найкращий колір буває в каменях від 10 кт.
- Чистота — якісні калібровані й великі камені часто чисті на око. Типові включення — дрібні чорні цятки й «листя латаття»: дископодібні тріщинки, що відблискують. Видимі включення, особливо темні, знижують ціну. Світлий камінь із темними включеннями різко дешевшає.
- Розмір — невеликі камені недорогі. Ціна зростає для каменів понад 10×8 мм. Найкращі великі камені — з М'янми й Пакистану, стандартні — переважно з Аризони (США) і Китаю.
- Огранка — кругла, овальна, груша, кушон, маркіз, популярна «шахова». З перидоту також роблять кабошони й намистини. Детальніше — огранка каменів.
Носити перидот у каблучці можна, але камінь не з найтвердіших. Він не твердіший за цитрин (7 за Моосом) і м'якший за аквамарин (7,5–8). Міцність у нього — від задовільної до доброї. Тож бережіть камінь від подряпин і сильних ударів. Учасники форуму в темі танзаніт писали, що хризоліт у каблучці від зношування «замилюється». Детальніше — твердість, густина, спайність каменів.
Як відрізнити від скла й інших зелених каменів
- Скло. Під лупою в перидоту зазвичай видно, що ребра граней двояться: так проявляється високе двозаломлення. У скла такого немає, бо воно однопроменезаломлююче. Остаточно відрізнить геммолог — за показником заломлення й включеннями.
- Демантоїд — зелений гранат. Він помітно важчий: 3,82–3,85 г/см³ проти 3,34 у перидоту. Дисперсія в нього вища, ніж у діаманта. Ці відмінності визначає геммолог. Детальніше — гранат і демантоїд та густина каменів.
- Смарагд. Із ним перидот плутали століттями. Про смарагд — в окремій статті.
Камінь серпня
Перидот вважають каменем народження серпня. Його також дарують на 15-ту річницю весілля. Коли ми говоримо про «властивості хризоліту», маємо на увазі фізичні: твердість, колір, стійкість. Про магічні властивості не пишемо.
Догляд
- Чистіть теплою водою з милом. Детальніше — чищення прикрас.
- Ультразвук і пару не використовуйте. Якщо віддаєте прикрасу на чищення, попередьте про це ювеліра.
- Бережіть камінь від швидкого чи нерівномірного нагріву: через нього можуть з'явитися тріщини. Світла перидот не боїться.
- Сірчана кислота легко пошкоджує перидот, соляна — меншою мірою. Кислий піт за тривалий час теж може йому зашкодити.
Схожі терміни: гранат і демантоїд, смарагд, аквамарин, цитрин, твердість каменів.