Як модель перетворюється на прикрасу
- Ескіз і погодження з клієнтом.
- 3D-модель з урахуванням усадки металу, товщини стінок, розмірів каменів і закріпок.
- Друк моделі: воскові 3D-принтери (Solidscape та ін.) або фотополімерні (DLP/SLA) з ливарними смолами; іноді фрезерування воску.
- Лиття за виплавлюваними моделями, обробка, полірування, закріпка каменів.
- Rhinoceros (Rhino) — найпоширеніша база для ювелірного моделювання: точна NURBS-геометрія, зручна для каблучок, сережок, підвісок. До нього є ювелірні плагіни.
- MatrixGold (раніше Matrix) і RhinoGold / Clayoo — ювелірні надбудови до Rhino: готові інструменти для шинок, кастів, закріпок, розкладки каміння, розрахунку ваги металу.
- ZBrush — скульптурне моделювання: рельєфи, фігурки, органічні форми, ікони; часто поєднують з Rhino.
- Blender — безкоштовна програма; підходить для візуалізації та скульптури, але для точних ювелірних креслень її використовують рідше.
- 3Design, JewelCAD — спеціалізовані ювелірні програми, поширені на виробництвах.
- Базовий Rhino + один ювелірний плагін — найуніверсальніший старт; навички переносяться між виробництвами.
- Знання «залізної» частини обов'язкове: як поводиться метал при литті, мінімальні товщини, допуски під камені. Без цього модель гарна на екрані, але не відливається.
- Добрий курс дає практику на реальних виробах: каблучка з центральним каменем, доріжка, паве, обручка з гравіюванням — і перевірку моделей друком.
- Портфоліо з 10–15 надрукованих і відлитих моделей важить для роботодавця більше, ніж сертифікат.
Схожі терміни: лігатура, рундист, ювелірні курси й виставки.